Двадцять вісім соціальних робітників щоденно обслуговує на дому в Рожищенській громаді одиноких людей похилого віку, які перебувають у складних життєвих обставинах чи мають інвалідність, аби забезпечити їхні найнагальніші життєві потреби.
Один соціальний робітник має 10-16 підопічних, яких відвідує два-три рази на тиждень. Тож робота ця не з легких. Бо соціальний робітник не лише забезпечує стареньких необхідними продуктами та ліками, допомагає з хатньою роботою, він ще й налаштовує такий собі місток між бабусями та дідусями й зовнішнім світом, розповідає новини, адже просте людське спілкування – це найбільш дієві ліки для самотніх людей.
За багаторічний досвід роботи у Територіальному центрі, соціальний робітник Любов Вітовщик добре засвоїла просту істину — кожна людина хоче уваги. Особливо на схилі літ, коли здоров’я підводить, а поруч — нікого.
Жінка має вісімнадцять підопічних — десять на постійному обслуговуванні та вісім — на періодичному. Комусь продуктів принести, хтось просить ліки придбати, комуналку оплатити, прибрати у хаті, а хтось просто хоче поспілкуватися. Тож на думку Любові Вітовщик, її обов’язки можна окреслити трьома словами — вислухати, допомогти, розрадити. А ще — донести до підопічних корисну інформацію.
Саме Любов Сергіївна розповіла рожищанці Марії Киричук про безоплатний пункт прокату технічних засобів реабілітації при Територіальному центрі Рожищенської міської ради.
Пенсіонерка, у якої проблеми з ногами, звернулася з проханням забезпечити її ролятором. Днями працівники Територіального центру доставили підопічній засіб для пересування. Ще одна людина стала щасливішою, бо її життєвий простір розшириться.
Праця соціального робітника – копітка, одноманітна, важка і емоційно виснажлива. Тому випадкові люди тут не затримуються, а залишаються по-справжньому чуйні й безкорисливі, ті, для яких почуття милосердя та добра не просто слова, а повсякденна потреба.