Як Україна виконує свої зобовʼязання перед МВФ та в чому ризики затримки обіцяних реформ
У вересні планується черговий перегляд виконання зобов’язань, взятих на себе владою перед МВФ, але вже зрозуміло, що з виконанням структурних маяків МВФ є затримки. Саме на МВФ орієнтуються решта донорів, оцінюючи прогрес України на шляху реформ. Що саме пішло не так і в чому полягають ризики, прокоментували Укрінформу експерти та учасники, наближені до процесу.
ПРО “МАЯКИ” ІЗ ТЬМЯНИМ СВІТЛОМ
31 березня МВФ затвердив для воюючої України чотирирічну програму в розмірі 15,6 млрд доларів США. Вже у квітні Україна отримала перший транш у понад 2,7 млрд доларів.
Програма МВФ передбачає виконання 23-х структурних маяків МВФ. Це реформи, які направлені на підтримку економічної стабільності в умовах високої економічної невизначеності через війну, необхідності зміцнення державних інституцій та євроінтеграції. Перегляд виконання відбувається щоквартально, і після першого перегляду, який відбувся наприкінці червня, Україна, виконавши перші п’ять маяків МВФ вчасно (до кінця травня), отримала черговий транш – 890 млн доларів США.
А от подальше виконання зобов’язань перед МВФ затримується. Як мінімум два маяки, виконання яких передбачено на кінець липня, Україна прострочила. Ще з одним (стосується податкової політики) теж є невизначеність. Тож існують певні ризики отримати негативну оцінку під час наступної “ревізії” виконання угоди з МВФ, що планується на кінець вересня.
* * *
ТАБЛИЦЯ
Структурні маяки МВФ, передбачені до виконання у червні-вересні 2023 року
№
Структурний маяк
Термін виконання
6*
Ухвалити законопроєкт про податкову політику та адміністрування, підготовлений у рамках програми моніторингу (PMB) – (ухвалення законопроекту 8401)
Кінець липня 2023
7
Підготувати стратегію переходу до більш гнучкого обмінного курсу, послабити валютний контроль та перейти до інфляційного таргетування
Кінець червня 2023
8*
Передати пакет акцій ОГТСУ (оператор газотранспортної системи України) безпосередньо Міністерству енергетики та ухвалити новий статут
Кінець липня 2023
9*
Ухвалити закон про відновлення декларування статків державних службовців, які безпосередньо не залучені до мобілізації й військових дій, та відновити функцію НАЗК щодо їхньої перевірки
Кінець липня 2023
10
Ввести в дію статті Бюджетного кодексу, які дозволяють підготовку середньострокового бюджетного планування, розробку боргової стратегії, а також обмеження ризиків гарантійних зобовʼязань
Кінець вересня 2023
11
Наявність у бюджетній декларації на 2024 рік прогнозів основних доходів і видатків та джерел фінансування дефіциту на 2025-2026 рр., а також звіт про фіскальні ризики, включаючи детальну інформацію про державні підприємства у сфері енергетики та критичної інфраструктури
Кінець вересня 2023
13
Розробити концепцію програми “5-7-9” з пропозиціями щодо орієнтації на малі та середні підприємства шляхом поступового виключення з програми великих компаній, посилення моніторингу та забезпечення належних гарантій
Кінець вересня 2023
14*
Внести зміни до закону «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом» з метою відновлення посилених заходів належної перевірки політично значущих осіб відповідно до підходу, що ґрунтується на оцінці ризиків, згідно з ризик-орієнтованим підходом, відповідно до стандартів Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF)
Кінець вересня 2023
15
Посилити управління та нагляд за банками шляхом відокремлення підрозділу пов'язаних з банком осіб від банківського нагляду; запровадити "наглядові ради" як консультативний орган при Наглядовому комітеті; відновити планові інспекційні перевірки як банківських, так і небанківських установ, одночасно забезпечуючи незалежність рішень у питаннях, повʼязаних з персоналом
Кінець вересня 2023
Джерело: https://www.imf.org
* Зірочками позначені проблемні маяки
* * *
Отже, поглянемо на проблемні маяки.
Верховна Рада ще 28 липня ухвалила в цілому законопроєкт № 9311-1-д про реформування корпоративного управління Оператора газотранспортної системи України (ОГТСУ), але на цей час законопроєкт і досі знаходиться на підписі у Президента (маяк 8 у таблиці).
Також 27 липня депутати підтримали у першому читанні законопроєкт №9534 про відновлення електронного декларування чиновників (маяк 9). Однак, Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) наполягає на необхідності врахувати усі безпекові аспекти, пов’язані з воєнним станом, тому під час підготовки до другого читання відомство наполягає на певних доопрацюваннях.
Найскандальнішим поки що виглядає ситуація з маяком 6 – поверненням довоєнної податкової системи, деякі норми якої тимчасово призупиняли, щоб дати бізнесу фінансово встояти на початку війни. Йдеться про багатостраждальний законопроєкт “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану” (№8401). 30 червня Верховна Рада ухвалила документ у цілому. Президент довго думав, але врешті його підписав. Тож закон набирає чинності з 1 серпня 2023 року.
Ярослав Железняк / Фото: goloszmin.org
Однак, за словами першого заступника голови Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослава Железняка, в останній момент до тексту депутати внесли правки, що не були узгоджені з МВФ. Вони стосуються часткової відміни мораторію на податкові перевірки.
КОЛИ ЧАС ГРАЄ НЕ НА НАШУ КОРИСТЬ
Гліб Вишлінський, виконавчий директор Центру економічних стратегій вважає найбільш проблемним питанням статус національних публічних діячів (маяк 14). У травні уряд вніс до парламенту законопроєкт №9269, який повертає статус національних публічних діячів (ПЕП) до відповідності стандартам ЄС та FATF. Якщо закон ухвалять, високопосадовці матимуть статус ПЕП "пожиттєво".
Гліб Вишлінський / Фото: Центру економічної стратегії
За словами експерта, також виникає питання по електронному декларуванню національних публічних діячів, щодо яких банки мають здійснювати додатковий фінансовий моніторинг. “Але я думаю, що тут будуть дискусії, тому що пропонується, по суті, довічний статус ПЕП для всіх, хто залучений до політичного життя. Це надто жорстко і може викликати небажання людей взагалі працювати на державу, бо це все життя створюватиме людині проблеми в стосунках з банками», – зауважив Вишлінський. Але він певен, що МВФ надасть українській владі можливість виправити те, що не відповідає умовам угоди.
«Я так розумію що найбільша проблема – це таймінг і те, що виконано станом на зараз. Наступна місія МВФ має бути наприкінці вересня і скоріш за все – українській владі дадуть шанс все виправити. Крім того, багато всього депутати наприймали влітку”, – коментує Укрінформу Гліб Вишлінський.
Між тим перший заступник голови Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк вважає, що ситуація з простроченням виконання маяків є серйозною, й у вересні, коли відбудеться черговий перегляд виконання угоди з МВФ, Україну чекають проблеми.
«Є 23 маяки МВФ з певними термінами виконання, і п’ять з них Україна вже виконала, але ми не повернули декларування, хоча був термін до 1 липня, і не запустили реформу ОГТСУ (оператора газотранспортної системи України) – теж термін до 1 липня. Також до кінця вересня ми не ухвалимо питання ПЕП, і коли надійде черговий квартальний перегляд виконання угоди з МВФ, а це відбудеться у вересні, у нас будуть великі проблеми», – прокоментував Железняк.
Він зауважив, що у випадку податкового законопроєкту (8401) українська влада просила МВФ перенести на місяць його ухвалення, бо не встигали проголосувати. І наче виконали зобов’язання, але в останній момент заступник глави Офісу Президента Ростислав Шурма ініціював правку, що фактично прибирає податкові перевірки, а це є прямим порушенням домовленостей з МВФ.
«Я переконаний, що вони цей пункт (маяк 6) Україні не зарахують, тобто у нас загалом буде проблема з чотирма маяками. На МВФ орієнтуються усі інші донори, зокрема, Світовий банк і посольство США та Єврокомісія – вони усі між собою синхронізуються», – підкреслив Железняк.
Юрій Гайдай, старший економіст Центру економічної стратегії теж вважає, що ситуація є проблемною і несе ризики для України.
Юрій Гайдай / Фото: Мінфін
«Ситуація з МВФ є досить серйозною, бо є ряд маяків, по яких уже маємо прострочення, також є сумніви в тому, що деякі наші зусилля МВФ узагалі зарахують”, – каже економіст.
І наводить приклад того ж податкового закону, в якому в останній момент були змінені критерії для тих, хто підпадає під перевірки. “Перелік звузили до окремих ризикових галузей – це ігровий бізнес, фінансові послуги й акцизні товари. Це не було узгоджено з МВФ, і є ризик, що там не зарахують виконання структурного маяка та перенесуть його терміни з чітко прописаною вимогою – що саме має бути зроблено», – пояснює Гайдай.
З тих маяків, що «підвисають», Гайдай назвав передачу ОГТСУ в управління Міненерго та електронне декларування.
ЧИМ РИЗИКУЄМО У РАЗІ НЕВИКОНАННЯ ДОМАШНЬОЇ РОБОТИ
Експерти вважають, що через невиконання структурних маяків Фонд може припинити виплати траншів за своєю програмою. І хоч ці суми не надто великі для нас, бо Україна отримує більше від уряду США та Євросоюзу, але їх зупинка репутаційно вдарить дуже боляче.
«Співробітництво з МВФ є сигналом для всіх інших наших донорів і партнерів про те, як Україна просувається по шляху реформ і наскільки відповідально влада ставиться до своєї «домашньої роботи». Якщо в наступному перегляді програми будуть негативні висновки, то це може істотно ускладнити нам взаємодію з західними партнерами. Це точно не вплине на воєнну співпрацю, але може поставити на паузу частину економічної співпраці та підтримки», – зауважив Гайдай.
Він підкреслив, що допомога донорів США та ЄС спрямовується на фінансування тільки соціальних видатків, і донори перевіряють цільове використання наданих коштів, а це практично половина бюджету.
«Є ризик того, що соціальна частина бюджету зменшиться через паузу в фінансуванні та очікування, поки ми не виконаємо умови МВФ. І це стане негативним сигналом, що несе репутаційний ризик для нашої країни», – каже Гайдай. Адже МВФ вимагає від української влади, по суті, кроків, які посилюють нашу країну в умовах війни. При цьому воєнний стан, як вважають партнери, не може бути причиною невиконання взятих Україною на себе зобов’язань.
ЩО КАЖУТЬ У МВФ
Заступник директора МВФ, Владислав Рашкован в інтерв’ю Форбс у липні зауважив, що, на його думку, Україна має час виконати усі свої зобов’язання, і те, що економіка залишається стабільною під час повномасштабної війни, вже є суттєвим досягненням української влади.
Владислав Рашкован
«Реформи постійно йдуть зі скрипом у будь-якій країні. Але те, що під час важкої війни економіка України працює злагоджено і ми обговорюємо реформи, – заслуга української влади», – сказав заступник директора МВФ.
Також Рашкован зауважив, що серед вітчизняних досягнень – ухвалення Національним банком стратегії валютної лібералізації, змін до стратегії фінансового сектору, спрямованої на відновлення країни. А також повернення Мінфіну до середньострокового бюджетного планування та управління держборгом.
Ваграм Степанян
При цьому Міжнародний валютний фонд уважно спостерігає за виконанням маяків. Зокрема, податкового. "Ми вивчаємо остаточну версію закону №8401 на предмет встановлення його відповідності погодженій стратегії. Це й визначить, був виконаний цей структурний маяк чи ні", – сказав у коментарі Укрінформу Постійний представник МВФ в Україні Ваграм Степанян.
Що стосується інших проблемних маяків, то, попри позитивні висловлювання представників МВФ, очевидно, що Україна вже прострочила терміни у двох реформах (удосконалення корпоративного управління ОГТСУ та в електронному декларуванні). І зважаючи на наявні репутаційні та фінансові ризики, влада має якнайшвидше виправити ситуацію, аби не позбутися частини підтримки.
Олександра Клітіна, Київ
Перше фото: EPA/UPG