В Ужгороді відкрили фотовиставку «Пласт Закарпаття 1920-1930 років»

З представленими фотографіями цього періоду, що зберігаються у фондах Закарпатського обласного краєзнавчого музею ім. Т. Легоцького та приватних колекціях закарпатських пластунів, можна ознайомитися у галереї замку до 12 травня.

 

12 квітня відбулося урочисте відкриття фотовиставки «Пласт Закарпаття 1920-1930 років», де усі охочі змогли поспілкуватися з дослідниками історії закарпатського Пласту та пластунами станиці Ужгород та насолодитися чудовими ретро-світлинами. Подія відбулася у галереї Ужгородського замку. Працівниками Закарпатського обласного краєзнавчого музею ім. Т. Легоцького були зібрані унікальні світлини, на яких зафіксовано дозвілля пластунів нашого краю майже століття тому. Захід відбувся у рамках відзначення Дня Першої Пластової Присяги.

Починаючи з 20-х рр. ХХ століття українська скаутська організація набуває популярності на всій території сучасного Закарпаття. У цей період часу з’явилися гуртки у багатьох містах сучасного Закарпаття, а саме в Берегові, Ужгороді, Мукачеві, Перечині, Хусті, Тячеві, Рахові та Великому Березному. Кількість пластунів на зламі десятиліть сягала близько 1000 осіб.

Пласт на теренах Закарпаття сприяв формуванню національної свідомості та патріотичних почуттів у молоді, сприяв розвитку фізкультури та культури загалом. Один з великих прихильників Підкарпатського «Пласту», письменник Василь Ґренджа-Донський 1926 року навіть написав п’єсу «Сиротина», у якій дійові особи пластуни. А Спиридон Черкасенко наприкінці 1923 року написав «Гімн закарпатських пластунів», що досі використовується в організації.

Пласт у Чехословаччині працював у складних політичних та економічних умовах, коли український національний рух стикався з опозицією чеських та словацьких націоналістів. Тим не менш, організація активно проводила виховну роботу серед молоді, організовувала табори, збори, екскурсії, спортивні заходи та культурні заходи. Українські скаути у Чехословаччині виконували важливу місію у збереження та розвитку української культури та мови серед молодого покоління українців на цих теренах.

За період діяльності організації у 20-30 рр. ХХ століття було проведено безліч вишколів, таборів та різних акцій. Починаючи від Великого Березного, Сваляви, Хуста й аж до Кобилецької Поляни та Ясіня. Перший пластовий табір відбувся на Говерлі 2–11 серпня 1922 року. Його учасниками були пластуни з Берегова. Учасників табору було 16. Вони через село Богдан піднялися на найвищу гору українських Карпат — Говерлу. Тому, вважаємо, що 1922 року Говерла вперше побачила закарпатських українських пластунів, де був присутній один з організаторів «Пласту» на території Підкарпатської України Остап Вахнянин, якому також присвячено частина виставки. Частина знімків, що представленні у галереї були зроблені під час пластових таборів в околицях сіл Тур’є-Ремети та Королева.

Історія міжвоєнного «Пласту» закінчиться того самого дня, що й історія Карпатського України. Пластуни в березні 1939 року візьмуть в руки зброю та підуть боронити Карпатську Україну. Історія Красного Поля в їх іменах: Івана Костя, Михайла Козичаря, Івана Поповича, Юрка Пекаря, Осипа Шкіряка, Івана Андрейчика, Емериха Юду, Михайла Теґзу, Івана Рака, Івана Таласа та інші.

Віталій Варга, ст. науковий співробітник відділу новітньої історії та Меморіального музею-кімнати Августина Волошина.

 

 

Джерело