Профілактика гострих кишкових, паразитарних інфекцій та харчових отруєнь

Літо – найкраща пора року: сонячні теплі дні, свіжі овочі та фрукти, відпочинок на морі чи на природі. Однак, саме кишковим інфекціям притаманна літня сезонність. Також не варто забувати, що Україна сьогодні перебуває в умовах війни, що є неабияким фактором розповсюдження різних інфекційних захворювань, і в першу чергу гострих кишкових інфекцій. До них належать шигельоз — дизентерія, сальмонельоз, черевний тиф, паратифи А і В, холера, харчові токсикоінфекції, гепатит А та ін., паразитарні захворювання — гельмінтози, повідомляє Луцький районний відділ ДУ «Волинський ОЦКПХ МОЗ».

Що ж є спільного між ними?

Основною ознакою, яка об’єднує всі ці інфекції є місце перебування збудника і розвитку хвороби – це кишківник людини (чи тварини). Звідси й загальний механізм передачі інфекції – фекально-оральний, при якому збудник з кишківника хворого чи носія інфекції потрапляє з випорожненнями у зовнішнє середовище; потім з їжею, водою, через рот у шлунково-кишковий тракт здорової людини і викликає захворювання. В організм людини хвороботворні мікроорганізми можуть потрапляти з їжею, водою, а також з брудними руками і предметами домашнього вжитку.

Які ж ознаки гострих кишкових хвороб?

Хвороба проявляється не одразу, а після інкубаційного (прихованого) періоду. При різних кишкових інфекціях він відрізняється: при дизентерії – 2-7 днів, при холері – від 5 годин до 5 днів, при харчових токсикоінфекціях – декілька годин, при черевному тифі – 7-25 днів, при гепатиті А – 15-50 днів. Наприкінці прихованого періоду може з’явитися нездужання, слабкість, головний біль, відсутність апетиту. Потім починають проявлятися характерні ознаки захворювання: нудота, блювання, біль у животі, рідкі випорожнення, інколи з домішками слизу і крові, підвищення температури тіла. При гепатиті А найбільш характерними ознаками є жовтушність шкірних покривів та слизових оболонок, потемніння сечі.

Сприйнятливість людей до кишкових захворювань досить висока. Особливо часто вони зустрічаються у дітей через знижені захисні можливості організму (фізіологічно) і недосконалість володіння гігієнічними навичками.

Які ж основні профілактичні заходи профілактики кишкових інфекцій?

  • Дотримання правил особистої гігієни, включаючи регулярне миття рук. Руки необхідно мити перед вживанням та приготуванням їжі, після кожного відвідування туалету. Проте не всі, особливо діти, вміють правильно це робити. Спочатку руки слід змочити водою, потім намилити їх і розтерти мило до утворення густої піни, далі піну змити водою. Цю процедуру необхідно повторити двічі-тричі. Слід мити не лише тильні й долонні поверхні кистей, а й між пальцями. Бруд з-під нігтів видаляють щіточкою.

Якнайретельніше повинні стежити за чистотою рук працівники дошкільних дитячих закладів, а також ті, хто має справу з приготуванням та реалізацією харчових продуктів.

Нехтування правилами може призвести до групового захворювання кишковими інфекціями.

  • Чітке дотримання санітарно-гігієнічних вимог під час приготування їжі:
  • ретельно мити фрукти та овочі, які вживаються сирими;
  • гарячою водою та мийними засобами для посуду миються робочі столи на кухні, дошки для розробки та кухонний інвентар;
  • окремо миється і зберігається інвентар і розробні дошки для сировини;
  • дотримуйтесь температурного режиму при зберіганні продуктів, особливо тих, що швидко псуються (+20С) –(+60С);
  • при купівлі м’яса слід перевіряти наявність тавра, яке б свідчило про проходження ветеринарно-санітарного контролю;
  • в жодному разі не їжте недосмажену (недоварену) птицю і м’ясо. Під час приготування м’яса його потрібно добре проварювати та просмажувати, особливо вироби із фаршу – подвійна теплова обробка – обсмажування і доведення до готовності в духовці;
  • перед використанням слід обов’язково: молоко – кип’ятити, не пастеризований сир – для страв, які проходять в подальшому теплову обробку;
  • готові страви необхідно вживати свіжими, зберігати не більше визначеного терміну при температурі 2-6 °С або в гарячому вигляді не нижче 65 °С. Якщо страва готувалася заздалегідь, її слід перед вживанням перекип’ятити або просмажити, а не розігріти;
  • не підлягають зберіганню готові салати;
  • зберігати вироби з масляним кремом при температурі 2-6 °С не більше 36 год, із заварним кремом – не більше 6 год. У літній період кондитерські вироби з заварним кремом бажано не готувати;
  • зберігати продукти необхідно відповідно до зазначених умов виробником на упакуванні;
  • важливо уникати сусідства сирої продукції та готових страв — зберігати окремо.
  • У поширенні гострих кишкових інфекцій не останню роль відіграють мухи. Перелітаючи ззовні, де вони накопичуються в місцях, багатих на органіку (смітники, перегній, нечистоти), до житлових приміщень, комахи сідають на харчові продукти і таким чином забруднюють їх збудниками хвороб, які переносять на лапках та черевці. Для обмеження доступу мух у приміщення, вікна закривають спеціальною сіткою.

Вагомим фактором передачі кишкових інфекцій є вода, забруднена виділеннями хворого чи носія інфекції. Найбезпечнішою є водопровідна вода, через те, що її піддають очищенню та знезараженню хлором у нешкідливих для людини дозах. Замкнута система водопроводу виключає забруднення води хвороботворними мікроорганізмами. Велику небезпеку становить вода відкритих водойм: вона може бути забруднена нечистотами, що скидаються з суден та з каналізаційних труб або змиваються з поверхні ґрунту атмосферними опадами. Під час купання у відкритих водоймах (річка, озеро, ставок і т.п.) намагайтеся не ковтати воду.

Джерело