Три роки тому, 2 листопада 2022 року, на Донеччині загинув Герой України, уродженець Рожищенської громади Тарас Чайка – командир розвідувального взводу 125-ї окремої бригади Сил територіальної оборони ЗСУ, який ціною власного життя врятував побратимів.
Тарас Ігорович Чайка народився 10 лютого 1993 року у волинському селі Сокіл Рожищенської громади. З дитинства доля повела його на Львівщину, де минули юність, навчання та більша частина життя.
Він мав усе, про що мріє кожен: кохану дружину, маленьку донечку, стабільну роботу й перспективи для професійного росту. Захоплення, що надихало. Плани, які могли б стати реальністю. Але понад усе для Тараса важливою була свобода його країни.
У перші дні повномасштабної війни він прийняв рішення справжнього патріота – добровольцем став на захист України.
Тарас Чайка служив командиром окремого розвідувального взводу 125-ї окремої бригади Сил територіальної оборони ЗСУ. Побратими знали його під позивним Хімік. Відповідальний, відданий, товариський – він швидко здобув повагу тих, хто поруч тримав оборону. Його слово завжди було твердим, його вчинки – бездоганними.
У липні 2022 року його підрозділ прибув на Донеччину. Там Тарас своїм прикладом, чіткою організацією дій і підтримкою бійців піднімав бойовий дух, формував у підлеглих непохитну готовність нищити ворога.
2 листопада 2022 року під час виконання бойового завдання, коли екіпаж рухався до спостережного пункту, авто, в якому перебував лейтенант Чайка, потрапило під інтенсивний мінометний обстріл. Тарас отримав тяжке осколкове поранення. Попри смертельну небезпеку, він зміг вивести машину з-під вогню й дав шанс побратимам врятуватися. Сам – не вижив.
Йому назавжди 29.
12 листопада Героя поховали на Личаківському кладовищі у Львові.
Тисячі людей підтримали петицію про присвоєння Тарасу Чайці найвищої державної нагороди. Указом Президента України від 29 вересня 2023 року №644/2023 лейтенанту Тарасу Ігоровичу Чайці присвоєно звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» – посмертно.
Тарас Чайка ціною власного життя врятував інших. А його подвиг – назавжди житиме у пам’яті родини, побратимів і всієї України.
Вічна слава Герою України!
Герої не вмирають!