Сьогодні річниця загибелі старшого солдата 100-ої окремої механізованої бригади Миколи Ковтонюка – воїна, який понад рік мужньо боронив Україну та віддав життя за її свободу.
Микола народився і виріс у Рожищі. Тут минули його дитячі роки, тут формувався його характер – спокійний, врівноважений, але водночас твердий у своїх переконаннях. Його добре знали в місті: поруч із Рожищенським сироробним заводом, де працював; у школі, де його любили вчителі; на рідній вулиці, де його завжди зустрічали як життєрадісного та щирого хлопця.
У час, коли країна переживала найважчі випробування, Микола без вагань став контрактником Збройних сил України. Він служив оператором безпілотних авіаційних комплексів стрілецького батальйону 100-ої окремої механізованої бригади. Понад рік разом з побратимами він мужньо обороняв рідну землю, виконуючи бойові завдання, які щодня наближали перемогу.
23 листопада 2024 року під час виконання бойового завдання між населеними пунктами Олексієво-Дружківка – Костянтинівка Бахмутського району Микола отримав смертельні поранення. Для громади це був болючий удар, а для родини – трагедія, яку не загоїть час. Але його ім’я назавжди залишиться серед тих, хто став щитом України.
Микола Ковтонюк – це приклад молодого українського патріота, який вірив у свою державу й майбутнє. Він умів любити, працювати, мріяти і бути поруч тоді, коли це було найважливіше. І саме таким його пам’ятає Рожищенська громада: добрим, мужнім, світлим.
Сьогодні ми вклоняємося його подвигу та дякуємо за кожен день миру, який він виборював для України та для нас.
Світла пам’ять Герою.
Вічна слава Миколі Ковтонюку.