Кого і за яких обставин можуть позбавити права на спадкування

Цивільний кодекс України передбачає низку підстав, за якими певні особи усуваються від права на спадкування як за заповітом, так і за законом.

Центр з надання безоплатної правової допомоги роз’яснив, кого і за яких обставин можуть позбавити права на спадкування.

Законодавство України передбачає можливість визнання потенційних спадкоємців негідними у випадку їх недоброчесної поведінки щодо спадкодавця і, відповідно, позбавлення права на отримання  у спадщину будь-якого майна або грошових коштів. Якщо одного зі спадкоємців визнають негідним, його частку пропорційно ділять між іншими спадкоємцями.

Цивільний кодекс України (ст. 1224) передбачає низку підстав, за якими певні особи усуваються від права на спадкування як за заповітом, так і за законом. Усунення від права на спадкування спадкоємців за законом і за заповітом можливе виключно на підставі рішення суду.

Хто не має права на спадкування:

Особи, які умисно позбавили життя спадкодавця чи будь-кого з можливих спадкоємців або вчинили замах на їхнє життя. Проте, вказані положення закону не застосовуються до особи, яка вчинила такий замах, якщо спадкодавець, знаючи про це, все ж призначив її своїм спадкоємцем за заповітом.

Документом, який підтверджує протиправність дій таких осіб є вирок суду, що набрав законної сили. Виняток: позбавлення життя спадкодавця через необережність. В такому разі особа залишається спадкоємцем. Осіб до 14 років та громадян, яких суд визнав недієздатними, не можуть визнавати негідними спадкоємцями, оскільки вони неосудні.

Особи, які умисно перешкоджали спадкодавцеві скласти заповіт, внести до нього зміни або скасувати заповіт і цим сприяли виникненню права на спадкування у них самих чи в інших осіб або сприяли збільшенню їхньої частки у спадщині (при наприклад, у формі складення фіктивного заповіту, приховування дійсного заповіту, примушення до складання заповіту, а також примушення інших спадкоємців чи когось одного із них відмовитися від заповіту, а відказоодержувачів — від заповідального відказу).

У такому випадку питання про визнання спадкоємців негідними вирішує суд шляхом ухвалення рішення в порядку цивільного судочинства, або вироку суду у кримінальній справі.

Не мають права на спадкування за законом батьки після дитини, щодо якої вони були позбавлені батьківських прав і їхні права не були поновлені на час відкриття спадщини. Позбавлення батьків батьківських прав разом із тим не впливає на право дитини бути спадкоємцем після смерті батьків.

Батьки (усиновлювачі) та повнолітні діти (усиновлені), а також інші особи, які ухилялися від виконання обов’язку щодо утримання спадкодавця, якщо цю обставину встановив суд. Факт ухилення особи від виконання обов’язку щодо утримання спадкодавця встановлює суд за заявою заінтересованої особи (інших спадкоємців або територіальної громади).При цьому треба враховувати поведінку особи, розуміння нею свого обов’язку щодо надання допомоги, її необхідність для існування спадкодавця, наявність можливості для цього та свідомого невиконання такою особою встановленого законом обов’язку.

Не мають права на спадкування за законом одна після одної особи, шлюб між якими є недійсним або визнаний таким за рішенням суду.

Смерть дружини або чоловіка не є перешкодою для визнання шлюбу недійсним. Тому навіть і після смерті одного з подружжя за рішенням суду шлюб може бути визнаний недійсним. Якщо шлюб визнаний недійсним після смерті одного з подружжя, то за другим із подружжя, який його пережив і не знав та не міг знати про перешкоди до реєстрації шлюбу, суд може визнати право на спадкування частки того з подружжя, хто помер, у майні, яке було набуте ними за час цього шлюбу.

За ст. 39 Сімейного кодексу України недійсним є шлюб, зареєстрований: з особою, яка одночасно перебуває в іншому зареєстрованому шлюбі; між особами, які є родичами прямої лінії споріднення, а також між рідними братом і сестрою; з особою, яка визнана недієздатною.

Також недійсним визнається за рішенням суду, зокрема шлюб, укладений з порушенням принципу добровільності, або якщо один із членів подружжя не досягнув на момент укладення шлюбу шлюбного віку, а також в інших випадках встановлених Сімейним кодексом України.

Тобто, навіть якщо спадкоємці не входять до кола родичів, яким надано право звернення до суду для визнання шлюбу недійсним, вони мають право звернутися як особи, права яких порушені у зв’язку з реєстрацією цього шлюбу, оскільки через укладення такого шлюбу вони не отримають належну їм частку спадщини.

Також за рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Джерело