Є численні випадки, коли кожного члена сім’ї фільтрують окремо, і батьки з жахом бачать, що їх випустили, а їхню дитину в них забрали. Де ці діти? Скільки їх? Ми цього не знаємо. Я бачив сльози тата і мами, які не знають, де їхня дитина. Про це сказав Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав у своєму щоденному воєнному зверненні у 238-й день масштабної війни Росії проти України.
Джерело: Департамент інформації УГКЦ
Глава УГКЦ підняв тему, як зберегти і захистити українську сім’ю — базову клітинку суспільства, домашню церкву, у якій віками плекалася наша культура, національна свідомість, а головне, передавалася християнська віра.
Блаженніший Святослав розповів, що під час нещодавніх відвідин Одещини та Миколаївщини він бачив сльози батьків і матерів, у яких окупанти відібрали дітей. Багато з тих наших співвітчизників, яким вдалося виїхати з окупованих територій, розказують про невимовні приниження і знущання у фільтраційних таборах.
«Молімося за тих, кого насильно вирвали з лона захисту і любові своєї родини, сім’ї», — закликав Блаженніший Святослав.
Глава УГКЦ приділив увагу ще одній великій небезпеці, яка називається домашнім насиллям.
За його словами, на війні люди часто черствіють, стають нечутливими до болю і страждання найрідніших, найближчих. Пережиті під час війни жахіття супроводжують потім чоловіків і жінок вдома. І для того щоб допомогти родині встоятися, ми всі разом повинні рішуче протидіяти домашньому насильству в усіх його формах.
«Наші родини, — наголошує духовний лідер, — особливо ті, у яких є чоловіки і жінки з досвідом війни — потребують реабілітації, часу і простору для того, щоб знову бути здатними до любові. Вони потребують особливої душпастирської опіки».
Як церковна спільнота, вважає він, ми маємо підтримувати одне одного за допомогою молитви, прихильного ставлення та уваги. Маємо допомогти нашим захисникам все ж таки одного дня вернутися з фронту до нормального сімейного життя.