Дієвість електрошокової та магнітної судомної терапії депресії, пояснили її здатністю посилювати гальмівну, аперіодичну активність мозку. Вона довго вважалася «фоновим шумом» роботи мозку, однак насправді має регуляторний вплив на збудливість нейронів. Дослідження (1, 2) опубліковані у журналі Translational Psychiatry, короткі їх переказує New Atlas.
Unsplash
Чому депресію все ще лікують шоковою терапією?
Попри погану репутацію, електрошокова, або електросудомна, терапія та її менш відомий аналог магнітна судомна терапія, все ще застосовуються у наш час і рятують життя пацієнтів. Лікування полягає у дозованому впливі на організм електричним струмом чи магнітними полями, відповідно, щоб спричинити у пацієнта епілептичні судоми. На відміну від давніх підходів, зараз терапію проводять під наркозом, щоб уникнути дискомфорту. Шоковою терапією лікують, зокрема, важку депресію, коли ліки не допомагають. Дієвість шокової терапії у таких випадках сягає 80 відсотків. Хоч методики використовують багато десятиліть, лікарі та науковці дотепер не знають достеменно, чому вона працює. Розібратися у цьому взялися науковці Каліфорнійського університету у Сан-Дієго з колегами.
Як з’ясовували механізм дії шокової терапії?
Науковці проаналізували мозкову активність за допомогою електроенцефалографії понад 60 пацієнтів, які пройшли курс електросудомної чи магнітної судомної терапії для лікування великого депресивного розладу.
З’ясувалося, що обидва типи шокової терапії спричиняють посилення аперіодичної активності мозку. Її тривалий час розглядали лише як неважливий шум, що виникає на фоні більш послідовної мозкової активності. Між тим, однією з функцій аперіодичної активності є регуляція збудження нейронів, сприяючи гальмівній активності в мозку. Тому вчені припускають, що шокова терапія допомагає нормалізувати аперіодичну активність, а отже і її регуляторну роль.
- Іноді лікарі призначають при важкій депресії глибоку мозкову стимуляцію, яка вимагає вживлення електродів у мозок. І новий підхід дозволяє її застосовувати на вимогу — лише при виявленні аномальної, характерної для депресії активності.