АТБ: історія однієї націоналізації

Політика, тероризм, зв'язки з Януковичем – що стоїть за успіхом найбільшої торговельної мережі України? Робота українського бізнесу в окупованому Донбасі чи в Криму не лише незаконна, але й може обернутися непоправними втратами для репутації. Утім багато-хто ігнорує такі ризики, продовжуючи фінансувати тероризм податками державі-агресору чи її маріонеткам. Навесні інформаційний простір сколихнула ініціатива щодо націоналізації торгової мережі "АТБ-маркет", яку низка народних депутатів звинуватила у підтримці сепаратизму. Журналісти програми "Особливий погляд", що виходить на "5 каналі", вирішили розібратись у проблемі.

Весна 2014-го року вразила увесь світ. Російські війська вторглися на територію українського Криму та захопили його. Після так званого референдуму окупаційна влада почала тотальну зачистку усього українського. За кілька тижнів захопила більш як 4 тисячі українських підприємств. За даними організації SOS Crimea, втрати України та її громадян від анексії Криму складають від 200 мільярдів до трильйона доларів. Українські підприємства вже давно почали тікати з ворожого півострова.

Та як не дивно, дехто лишився, каже підприємець В'ячеслав Дімсков. "Цього року я туди вже не їду і не працюю, бізнес пропав там. Приїжджаю в Сімферополь - АТБ як працював там, так і працює. Під цією ж торговою маркою. Податки платяться в Росію", - каже він. "В Криму продовжує працювати декілька підприємств, і той самий АТБ продовжує працювати, Дніпропетровська мережа продуктів. Тепер вони платять податки в федеральний бюджет Росії. Тобто, це все абсолютно незаконні речі", - додає політолог Тарас Березовець.

"АТБ" - найбільша мережа продуктових магазинів в Україні. На середину 2014-го року працювало 877 маркетів у 236 містах; у Криму – 60. Товарообіг у 2014 році склав 39 мільярдів гривень. Щодня до магазинів "АТБ" приходять 2 мільйони українців.

Чому АТБ лишився, коли всі пішли? І чому мережа продовжує працювати на території, підконтрольній терористам з "ДНР" та "ЛНР"? Загадку спробували розв'язати народні депутати. Результати розслідування вразили. "За інформацією спецслужб, через власників офшорних компаній мережа супермаркетів має у співвласниках свого бізнесу відомого російського олігарха Костянтина Малофеєва, засновника інвестиційного фонду Marshall Capital Partners, який, за публікаціями у ЗМІ, здійснює масштабну фінансову підтримку терористичних організацій "ДНР" та "ЛНР", - сказано у пояснювальній записці до проекту Закону України "Про націоналізацію майна торгівельної мережі АТБ".

За даними ЗМІ, Костянтин Малофеєв - російський підприємець, власник 10% акцій "Ростєлєкому". Брав активну участь в анексії Криму. Нагороджений Орденом Республіки Крим у зв'язку з Днем возз'єднання Криму з Росією. "Він фінансував тероризм. Гіркін-Стрєлков (Ігор Стрєлков (справжнє прізвище Гіркін) - російський терорист, колишній співробітник ФСБ, колишній так званий міністр оборони "ДНР" та "військовий комендант" Донецька – ред.) був начальником його служби охорони. Бородай (Олександр Бородай заступник голови так званої Ради міністрів "ДНР" Олександра Захарченка – ред.) - це його особистий помічник, його співробітник. І ми знаємо, і вже отримали документи, що людина фінансувала тероризм проти України", - розповідає один зі співавторів законопроекту нардеп Антон Геращенко.

Формально АТБ перереєструвалась у "ДНР" і працює під вивіскою "Перший республіканський супермаркет". Проте нардепи кажуть, що це не міняє суті проблеми. Вони задокументували факти співробітництва АТБ з окупантами ще до перереєстрації. І направили їх до правоохоронних органів. "Мною, як народним депутатом України, 13 лютого 2015 був направлений запит до Генеральної прокуратури. ГПУ надала мені відповідь щодо порушення кримінального провадження за фактом фінансування тероризму та ухилення від сплати податків безпосередньо корпорацією АТБ, на 2,5 мільярда гривень", - відзначає нардеп Артем Вітко. У компанії ці звинувачення спростовують.

Утім попри це, навесні у парламенті з'явився законопроект про націоналізацію мережі "АТБ". Його авторами стали 15 народних депутатів - члени усіх фракцій коаліції, а також позафракційні. Законопроектом передбачається примусове відчуження об'єктів права приватної власності на користь держави (націоналізація майна) торгівельної мережі "АТБ" з мотивів суспільної необхідності – з метою недопущення фінансування тероризму і незаконних збройних формувань та з метою створення національної роздрібної торгівельної мережі соціальної направленості. Та щойно депутати почали обговорювати майбутній закон, їм одразу натякнули - не чіпайте АТБ. "За відкликаний підпис пропонують 500 тисяч доларів. Може комусь менше чи більше", - каже нардеп Андрій Лозовий. "Ми одразу почули погрози: притягнути до суду, зняти недоторканість. І протидія, і спроби підкупу не пройдуть", - додає нардеп Дмитро Лінько (обидва є співавторами законопроекту).

Чому АТБ так впевнено почуває себе і навіть погрожує депутатам? Учасники ринку кажуть: спокій у незаконній діяльності підприємствам гарантує близькість до колишньої влади. Їх не нищать, з ними домовляються. Серед таких і АТБ, переконують депутати. Власників мережі вважають чи не друзями екс-президента Януковича. За даними ЗМІ, один із засновників корпорації "АТБ" Геннадій Буткевич починав кар'єру в правоохоронних органах СРСР. У 90-ті очолював службу безпеки корпорації ЄЕСУ, був правою рукою Павла Лазаренка з силових питань. Після втечі та ув'язнення Лазаренка Буткевич зблизився з Юрієм Самойленком, в майбутньому - одним з керівників Служби безпеки України. Пізніше Самойленко звів Геннадія Буткевича з Олександром Якименком - головою СБУ часів Януковича. Його зараз звинувачують в організації розстрілу Небесної сотні та державній зраді - роботі на російські спецслужби. Якименко разом з Самойленком і познайомили власника "АТБ" з Віктором Януковичем. За словами депутатів, під час правління колишнього диктатора керівники корпорації були неофіційними спонсорами дружини Людмили Янукович.

Останні 5 років стали "золотими" для "АТБ" завдяки тепличним умовам роботи на ринку. Із 300 магазинів у 2010-му мережа зросла до майже 900. А сам Геннадій Буткевич - увійшов до списку найзаможніших українців. За оцінкою Forbes, його статки сягають 155 мільйонів доларів. Така протекція розв'язала руки компанії, твердять експерти. Мережа агресивно наступала на споживчий ринок. Змітала усіх на своєму шляху. Під гарячу руку потрапили не лише конкуренти, але й сміливі журналісти. У Дніпропетровську вони писали про скандальне будівництво одного з маркетів.

Авторка скандальних статей, Любов Каптєла, називала у публікаціях забудови магазинів АТБ незаконними. Посилалася на висновки прокуратури, БТІ та попередні рішення місцевих судів. Дісталося і пересічним людям, які одного дня стали сусідами маркету. А от у Житомирі будівництво нового маркету АТБ сколихнуло усе місто. Обіцяли архітектурне диво, а почали зводити залізну коробку, скаржаться люди. Житомиряни спробували відсудити ділянку, аби звести на цьому місці сквер пам'яті Героїв небесної сотні. Утім, в судах АТБ не має рівних.

Януковича не має вже півтора року, але АТБ продовжує демонструвати фантастичні показники, дивуються народні депутати. За минулий рік товарообіг зріс наполовину. Як таке може бути в умовах війни та економічної кризи - загадка, продовжують парламентарії. Знову якісь "договірняки", пропускають вони.

В уряді і парламенті вже готові до жорсткої економічної блокади Донбасу. Та не потрібно забувати і про підприємства на вільній Україні, кажуть експерти. Особлива увага до російського та наближеного до нього бізнесу. Це вже питання національної безпеки, каже політолог Тарас Березовець. "В Україні працюють великі російські банки 10.20 І вони в певний момент, якщо Росія буде використовувати їх як засіб ведення економічної війни, вони можуть дати команду, і тут вже не діє економічна логіка, це все контролюється російською державою. І вони можуть навмисне спробувати спровокувати дефолт, чи страшне економічне загострення. І от це є однією з ключових загроз національній безпеці саме з боку впливу російського бізнесу", - відзначає він. Потрібна якісна робота спецслужб та правоохоронців, каже Тарас Березовець. А ще необхідні вагомі докази, які б не лишали сумнівів у злочинах тих чи інших осіб. Без цього - такі важливі розслідування можуть провалитися, а їхніх ініціаторів звинуватять у необ'єктивності.

ТОП новости

Вход

Меню пользователя